Про провітрювачі
Віконний провітрювач – це приточно-вентиляційний клапан, через який свіже повітря ззовні потрапляє до приміщення – СУЧАСНА КВАТИРКА
Механічний провітрювач
– це приточно-вентиляційний клапан для забезпечення постійного притоку повітря в приміщенні з ручним керуванням та можливістю самостійно регулювати продуктивність. Складається з двох частин – зовнішньої накладки (1) і внутрішнього клапану (2).
Автоматичний провітрювач
– це провітрювач, обладнаний самостійно функціонуючим маятниковим клапаном-стабілізатором приточного повітря, завдяки якому кількість проникаючого повітря є постійною та не залежить від атмосферних умов (моделі Ventair VII Trn та VII TRDn). Винайдена можливість додаткової стабілізації надмірного потоку повітря – використання Ventair Magnetic (магнітна муфта). Це унікальна властивість для гігрокерованих провітрювачів, яка дозволяє запобігти надмірному протоку повітря при сильному пориві вітру.
Акустичний провітрювач
– це провітрювач, який складається із зовнішньої накладки та внутрішнього клапану, обладнаними акустичними вкладишами різної товщини. Незамінне рішення для власників вікон, що знаходяться в зоні підвищеного рівня транспортного шуму. Без додаткових витрат ефективно знижують рівень зовнішнього шуму.
Вбудований провітрювач
– це додаткова профільна конструкція з алюмінію, яка монтується на склопакет, у верхній частині вікна, по всій його ширині. Конструкція обладнана зовнішнім захистом від опадів разом з сіткою проти комах і внутрішнім регулюючим клапаном. Характеризуються збільшеною продуктивністю. Монтаж можливий на існуючі вікна із заміною склопакету або на виробництві.
Законодавче підґрунтя
З початку 2006 року почав діяти закон, котрий вийшов на заміну СНиП 2.08.01-89 та ДБН 79-92, що регламентує необхідну кратність повітрообміну і постановляє застосування провітрювачів в житловому будівництві при встановленні вікон з герметичним притулом. Провітрювачі – це не примха законодавців, а життєво-необхідне рішення. Це світова практика, яка нарешті починає впроваджуватись в Україні.
Передісторія
Приблизно тридцять років тому за кордоном почали масово встановлювати металопластикові вікна. Обігрівати приміщення ставало дорожче, а герметичні вікна були унікальним рішенням для збереження тепла та шумоізоляції житлових будівель. Проте разом з великою користю, герметичні вікна принесли з собою ще й біду. Швидко стало зрозуміло, що їх застосування знижує до неадекватно низьких рівнів, або й блокує, необхідний повітрообмін, призводячи до токсифікації домашнього повітря. Та й дійсно, з одного боку такі конструкції надійно зберігали тепло і тишу в домі, але з іншого – приміщення перетворювалося на герметизовану ємкість, де накопичувалася водяна пара, перетворюючись в конденсат на вікнах та вуглекислий газ, що спричиняє задуху, а також токсичні випари зі штучних поверхонь (килимів, меблів, електроприладів, тощо). Світ швидко схаменувся і вже у 60-х роках почалось виробництво унікальних маленьких приладів для вікон, за допомогою яких необхідний притік свіжого повітря в приміщення став постійним. Знайшовся рецепт для оздоровлення внутрішньої екології домівок, і все це при повній безпеці щільно закритих вікон!
Перші провітрювачі вироблялись у скандинавських країнах. Зі Скандинавії поширилися до Великобританії, Франції, Бельгії, Голландії, США і Канади. Останнім часом їх “відкрили” в Японії і країнах Балтики. У більшості з цих країн у результаті багаторічного позитивного експлуатаційного досвіду було введено адміністративні примусові норми на застосування провітрювачів у сучасних вікнах.
Екологічне підґрунтя
За екологічними оцінками повітря у приміщенні у 4–6 разів «брудніше» та у 8–10 разів більш токсичне від зовнішнього. Тут воно є зволоженим (приготування їжі, дихання мешканців, користування ванною), містить мало кисню, зате багато шкідливих отруйних сполук, що утворюються під час випаровування з поверхонь штучних виробів та лакованих поверхонь. Надмірна кількість вологи спричиняє розвиток грибків, що добре відомо мешканцям панельних будинків та кутових квартир багатоповерхівок. Нашим співвітчизникам добре відомий результат співжиття зі спорами цвілі в домівці – це неочікувана алергія та хронічні захворювання дихальних шляхів. Єдиним рішення для цих тотальних проблем є налагодження постійного повітрообміну, вентиляції в житлі. Найдоступнішим, найпростішим і ефективним рішенням є застосування віконних провітрювачів.
Сьогодення та майбутнє
Сьогодні в Україні люди стають більш освіченими і при купівлі металопластикового чи дерев’яного вікна з герметичним притулом починають цікавитись чи оснащені вони провітрювачами. Розповсюджене на сьогоднішній день поняття мікровентиляції є фактично недозакритим вікном, зі всіма негативними наслідками у безпеці домівки, а також у тепло – і шумоізоляції. До того ж, сам процес провітрювання при такому рішенні є абсолютно неконтрольованим. Зрештою, цією функцією споживачі користуються вкрай рідко, тим більше виходячи з домівки залишити свої вікна недозакритими ризикне не кожен.
Практика встановлювання провітрювачів в Україну тільки приходить, хоча законодавчо вона впроваджена з 2005 року (ДБН В.2.2-15-2005). Першочерговою причиною цьому є необізнаність фахівців віконного бізнесу, які продають не сучасні вікна зі всіма необхідними властивостями для екології приміщень, а дешеві, герметичні квадратні метри. Коньюктура віконного ринку на сьогодні заповнена щільністю пропозицій. Обізнані віконні компанії вигідно позиціонують себе не зниженням ціни продукції в притул до собівартості, а навпаки впроваджують віконні провітрювачі на виробництві, цим самим надаючи своїм вікнам нових конкурентних переваг за мінімальні кошти. Провітрювачі без сумніву є майбутнім українського віконного виробництва, так само, як вони стали необхідною умовою житлобудівництва у світі.